Поетичні перлини для маленької дитини

Мирилка летіла,
На плече сіла,
Сказала тихенько:
- Миріться швиденько!

***

Ти - не ворог, я - не ворог.
Нам сваритись просто сором.
Помирились, помирились,
Щоб ніколи не сварились.

***

Ти не плач, не плач, не плач
І скоріш мені пробач,
І на мене ти не сердься,
Бо у тебе добре серце.
Будемо завжди дружити
І ніколи не сваритись!

***

Дай скоріш мізинчик свій,
Зачепи його за мій.
Мізин-мізин-мізинець -
Помирив нас, молодець!

***

Подивися просто в очі;
Я сваритися не хочу.
Я образить не хотів,
Ненароком зачепив.
Просто в очі подивись
І зі мною подружись.

***

Грались, грались, розважались,
Веселились і сміялись.
Потім раптом посварились,
Сіли, стихли, зажурились.
Годі, годі сумувати! 
Соромно ворогувати!
Не злостуй і схаменись,
Та до мене посміхнись. 
Дам тобі назустріч руку.
Проженемо сварку-муку.
Настрій радісний, веселий
Хай панує у оселі.

***

Озирнися навкруги:
Дружать в річки береги,
Вітерець голубить квіти,
Бавляться довкола діти.
Годі сердитись!
Покладемо сварці край.
Бачиш - іграшки сумують,
Навіть фарби не малюють...
Помиримося швиденько,
Буде знову веселенько.

***

Десять, дев’ять,
Вісім, сім – 
Замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава – 
П’ять, чотири, три і два.
Після двійки – одиниця.
От і йди тепер жмуриться!


* * *
Тікав заєць через міст,
Довгі вуха, куций хвіст.
А ти далі не тікай,
Рахувати починай.
Раз, два, три – вийди ти.


* * *
Зайчик-зайчик-побігайчик
Виніс хліба нам окрайчик,
Виніс свіжої води.
Ой, виходь жмурися ти!

* * *
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця.
Кому доведеться,
Тому і жмуриться.

* * *
Йшла Маринка по стежинці,
Загубила там корзинку.
А в корзинці паляниця,
Хто з’їв – тому жмуриться!

* * *

Сорока-ворона
На дубі сиділа,
Боярів лічила:
Калина-малина,
Суниця-чорниця, 
В’яз.
Хто буде жмуриться,
Той буде князь.

* * *
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
І горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
Поспішаймо їх зібрати!
Раз, два, три!
Ловиш ти!

* * *
Біля річки, на лузі,
Першоцвіт розцвіта.
А хто останній, друзі, - 
Той з кола виліта!


* * *
Сидить жабка під корчем,
Починає рити.
Хто до неї доторкнеться,
Той буде жмурити.

ОСІНЬ

Осіння казочка Марія Стратієнко Є на світі мама – Осінь золота. Трьох синочків має Славна мама та. Тих синочків знає Кожен, діти, з вас. Кожен їх згадає, Як приходить час. Наш Івась маленький Знає всіх підряд: Вересень і жовтень Та ще й листопад. Вересень, найперший, Всіх дітей збере, Вдягне їх і взує, В школу поведе. Жовтень візьме пензель, І барвисті фарби, Всі дерева в лісі  розмалює гарно. Листопад холодний Всіх вітрів скликає І чудове листя з дерева зриває. Падають листочки, Падають всі вряд, Осінь вже надворі… Місяць листопад.	Дванадцять місяців (загадки) О.  Простапчук
	Пусто стало на полях, Але весело в садах, Все плодами просто влито, І до школи ідуть дути, Виноград іще збирають… Як цей місяць називають?                                   (Вересень)
	Стало враз усе не тим, Стало мовби золотим. З поля зібрано усе, Вітер хмари вже несе, І тумани наче дим… І цей місяць ми назвім?                                   (Жовтень)
	Вся земля, неначе килим, Листям встелена красивим, Вирушають птахи в путь, І дощі дрібненькі йдуть, І вітрище завиває… Як цей місяць називаєм?                                  (Листопад)
	ОСІНЬ        Л. Новикова Сіла осінь на порозі, Довгі коси розплела, Спілі яблука на возі До бабусі привезла. Вітром  двері відчинила: - Дари з воза забирайте! Павутинкою злетіла: - Через рік мене чекайте!

ЗИМА

Ой летять сніжинки (Бойко Григорій) Ой, летять, летять сніжинки На будинки, на ялинки, На дороги, на поля — Біла-біла вся земля! Сніг лапатий, сніговій... Здрастуй, свято — Рік Новий! Вийшов Дід Мороз з хатинки, Зупинивсь біля ялинки, Нас чекає на сніжку В срібно-білім кожушку. У вогнях ялинка сяє, А Снігуронька співає: — Люба зимонько-зима! Веселіш, як ти, нема!	На лижах (Марійка Підгірянка) Сніги упали свіжі, Прослався білий шлях,— Візьму я бистрі лижі, Полину наче птах. Засніжена дорога Зникає десь у млі — Коли б летіти змога На голубі шпилі. В далеку Верховину, Що мріє у півсні, У тиху полонину, В Карпати чарівні!
Ковзани-пустуни (Бойко Григорій) Є у мене ковзани, Ковзани-пустуни. Тільки ранок наступає — Вже на вулиці вони. їм сподобавсь дуже лід — Я ж спізнився на обід. І мені сказала мама: — Просто горе з ковзанами! Отакі-то ковзани, Ковзани-пустуни!	Віхола (Перелісна Катерина) Віхола, віхола До мороза їхала, Саночки мальовані, Снігом напаковані, Кониками зайчики, Сірі Побігайчики. Сани розігналися, Зайчики злякалися, Віхола схопилася, В полі закрутилася. Віхола, віхола, Ти куди заїхала!
Йде в кожусі Дід Мороз (Талалай Леонід) Червоніють снігурі На снігу під липою.Йде в кожусі Дід Мороз — Аж сніЖок порипує. Зупинився у дворі, Розв'язав торбинку, Нашій бабі сніговій Пов'язав хустинку.	Падав сніг на поріг (Воронько Платон) Падав сніг на поріг, Кіт зліпив собі пиріг. Поки смажив, поки пік, А пиріг водою стік. Кіт не знав, що на пиріг Треба тісто, а не сніг.
Зимонька (Забашта Любов) Зимонько, голубонько В білім кожушку, Любимо ми бігати По твоїм сніжку. Всім рум'яниш личенька Ти о цій порі І ладнаєшь ковзанки В нашому дворі.	Зима і Весна (Черкасенко Спиридон) — Насуплю я брови, — говорить зима, — І вітер з морозом повіє: Усе скрізь загине — рятунку нема! Під снігом замре, заніміє. — А я засміюся, — весна відмовля, — І сонце пекуче засяє: Прокинуться луки, ліси і поля, Усе зацвіте, заспіває.

ВЕСНА

ВСТАЛА ВЕСНА Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічає. Шевченко Тарас	НАДІЙШЛА ВЕСНА Надійшла весна прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна, наче дівчина в вінку. Зацвіли луги, діброви, повно гомону, розмови і пісень в чагарнику.Франко Іван
ВЕСНА Ось іде весна ланами, Перелогами, лісами. Де не ступить — з-під землі Лізуть паростки малі. Як опустить вниз правицю — Зеленіє скрізь травиця. Як лівицю підведе — Всюди листя молоде. На берізку гляне зблизька — У сережках вся берізка, До верби підійде — ба! — В білих котиках верба. А як здійме руку вгору До блакитного простору — З кожним помахом руки Линуть з вирію пташки. Розквітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти. Все зелене, молоде... За весною літо йде! Н. Забіла	ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ Крап-крап-крап! —дрібні краплинки Дзвінко падають з дахів. Крап-крап-крап! — скляні перлинки Нам дарують ніжний спів: «Це весна, весна, весна. Радість всім несе вона! Ніжна, добра, чарівна, Свято нам несе весна!» Я почула спів краплинок — Мелодійний передзвін. Я спитала у перлинок, Що за свято прийде в дім?! «Це весна, весна, весна. Радість всім несе вона! Ніжна, добра, чарівна, Свято нам несе весна!» Всім жінкам весна дарує Свято квітів і тепла, Радо всім вона готує Море радості й добра.        Т. Корольова
КВІТЕНЬ Квітню мій заквітчаний; місяць-квітничок, виший мені, квітеню, цвітом рушничок. Синіми барвінками, травами і ріками та зеленими гаямиз червоними солов'ями. Сингаївський Микола